Інтернет-імідж викладача

Сьогодні більшість українських педагогів мають свій сайт чи блог, де розміщують корисну та цікаву інформацію для учнів, батьків. Стало популярним також публікувати власні розробки – конспекти уроків, заходів, дидактичні матеріали, завдяки чому забезпечується обмін досвідом та отримання зворотного зв’язку від колег-педагогів. Таким чином, з інформації на сайті чи блозі вчителя можна отримати максимум інформації про його професійну діяльність. Та поруч із сайтами та блогами, вчителі, як і більшість користувачів Інтернету, мають свої сторінки в соціальних мережах, де публікують новини із свого особистого життя, фотографії, а також посилання на корисні ресурси Інтернету.

На жаль, ми забуваємо, що сторінка в соцмережі не є нашим особистим простором,який доступний тільки нам, поширюючи тут свою особисту інформацію, не всі можуть забезпечити захист приватних даних від зловживання ними сторонніми особами.

Пропонуємо до вашої уваги статтю щодо культури поведінки педагогів в соцмережах британця Росса МакГіла, старшого вчителя, який працює у школі в Північному Лондоні. Він відповідальний за покращення якості викладання і навчання у своїй школі. Також Росс організовує онлайн-курси з підвищення кваліфікації вчителя на національному рівні. Він є автором одного з найпопулярніших блогів для вчителів у Британії. Te@cher Toolkit.

Високі стандарти поведінки

Вчитель повинен демонструвати високі стандарти особистої і професійної поведінки. Це стосується не лише поведінки в реальному житті, але й в соціальних мережах.

Як приклад, наведемо основні стандарти поведінки вчителя у професійній сфері Департаменту освіти Британії. Ці стандарти встановлюють мінімальні вимоги до практики та поведінки вчителів:

вчителі повинні підтримувати суспільну довіру до професії і демонструвати високі стандарти етики і поведінки всередині і за межами школи;
ставитись до учнів з гідністю, будуючи стосунки на взаємоповазі;
зберігати належну дистанцію, яка відповідатиме професійній позиції вчителя;
дбати про добробут учнів, відповідно до положень законодавства;
проявляти терплячість і повагу до прав інших осіб;
переконуватись, що особисті погляди жодним чином не впливають на учнів чи не змушують їх порушувати закон.

(«Стандарти роботи для вчителів», 2012 Teachers’ Standards. )

10 порад для вашої онлайн-сторінки:

Налаштуйте персональну сторінку в соціальній мережі так, щоб вона виглядала професійно.
Захистіть свою приватну інформацію. Зробіть свої профайли «приватними», щоб їх змогли переглядати лише ваші «друзі» або ті, кому ви надаєте доступ. Завжди вибирайте для публікації повідомлень статус загальнодоступний чи приватний?
Перед тим, як щось опублікувати, запитайте себе «Як би я на це відреагував, якби був татом чи мамою одного з учнів?»
Будьте прикладом для своїх учнів — покажіть їм, як потрібно себе поводити в мережі.
Чітко вказуйте інформацію про себе та свої цілі. Якщо ви хочете ділитися ідеями, матеріалами та інтересами з іншими вчителями, то вкажіть в себе на сторінці: «Я працюю в навчальному закладі… і тд.».
Виважено ставтеся до розміщення особистих фото. Пам’ятайте, що їх бачитимуть колеги, учні, батьки.
Попросіть друзів і родичів не позначати вас на тому фото чи тексті, що може скомпрометувати вас як професіонала.
Захистіть свої паролі (не дозволяйте учням користуватися свої комп’ютером чи мобільними пристроями).
Пишіть на теми, які стосуються вашої професійної діяльності — це демонструватиме ваш професіоналізм і знання предметної галузі.
Стежте за своїми «підписниками» та «друзями». Регулярно переглядайте їхні сторінки, адже навіть якщо на вашій сторінці немає нічого такого, на їхніх може з’явитись.

Приймати ці поради чи ні — кожен педагог вирішує для себе сам. З одного боку, учитель така сама людина, як і всі інші. З іншого — так сталося, що до нього прикута пильна увага багатьох людей (іноді навіть тих, кого це абсолютно не стосується).

Ще декілька порад

Встановіть правила. Напишіть «верхній пост» про те, що можна, а чого не можна робити на вашій сторінці. Наприклад, неприпустимі особисті образи, тролінг, використання лайливих слів і виразів. Так ви, по-перше, позначите рамки культурного спілкування, а, по-друге, продемонструєте оточуючим, що суворо стежите за контентом.
Обмежте персональну інформацію і доступ до постів з особистим змістом. Персональні дані можна закрити для загального доступу і дозволити їх перегляд тільки тим, кого ви виберете самі. Немає нічого страшного в тому, що ви приховаєте від усіх своє хобі, фотографії з минулої відпустки і сімейний стан. Це виключно ваше особисте життя.
Не виходьте в онлайн в поганому настрої. Людина так влаштована, що йому простіше виплеснути в соцмережу негативні емоції, ніж позитивні. Тому краще почекати, коли емоції вляжуться.
Публікуйте інформацію про помилки своїх учнів тільки з їх згоди. Якщо учень зробив в завданні або диктанті забавну помилку, про яку хочеться розповісти в соцмережах, запитайте школяра, чи можна це зробити, щоб випадково не поставити його в незручне становище. Тут діють вже не юридичні норми, а звичайна ввічливість і повага.
Розміщуйте корисну інформацію. Це можуть бути посилання на всілякі публікації з освіти, статті з дитячої психології, приклади завдань для ЗНО. Словом, все те, що може допомогти вашим учням і їх батькам.
Намагайтеся писати позитивні пости в соціальних мережах.
Не намагайтеся вирішувати реальні проблеми за допомогою соцмереж. Якщо виник конфлікт чи недостатнє розуміння, краще зателефонувати людині або зустрітися з нею, ніж влаштовувати тролінг в соцмережах. Саме спроби розібратися у всьому, сидячи біля комп’ютера, призводять до численних конфліктів в інтернеті.
Що стосується і письмових постів у соціальних мережах – слова вчителю слід ретельно підбирати. Ви маєте право оприлюднити все, що завгодно. Свободу слова ніхто не відміняв. Ось тільки фідбек може нашкодити. Запитайте себе, чи готові ви відповідати на критику.

Щоб уникнути конфліктів, пов’язаних з активністю працівників навчальних закладів в соцмережах, керівництво може перед прийомом на роботу ознайомити людину з правилами поведінки. Це можуть бути конкретні пункти, за порушення яких учитель може отримати попередження, штраф або цілком аргументоване прохання написати заяву про звільнення. Недарма кажуть, що репутація однієї людини – це репутація всієї установи.

Соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя. Сьогодні майже всі мають сторінку онлайн, але ж ми – вчителі, тому повинні подавати приклад тієї поведінки, яку очікуємо від своїх учнів в класі та поза межами закладу освіти.

Президенти, депутати, лікарі, вчителі – це професіонали, які мають стереотипне сприйняття в очах суспільства. Суспільство очікує від людей цих професій суперетичної поведінки. Тому і в соцмережах представники «стереотипних» професій повинні свою поведінку контролювати, відокремлюючи професійне від особистого. І пам’ятати, що в першу чергу люди сприймають вас крізь призму професійної діяльності.

Позиція вчителя щодо поведінки в соцмережах повинна дозволяти приблизно той рівень свободи, з яким педагоги ведуть себе в закладі освіти. Адже віртуальний світ – це не паралельна реальність, а ще одна форма спілкування. Вона повинна бути приблизно такою ж, як в реальному житті.

Учитель в соцмережах – та ж особа, що і в житті. Варто пам’ятати, що соцмережі – не ваша особиста затишна кімната, де ви сидите і чаюєте тет-а-тет. Це, скоріше, середньовічна площа, на якій ви декламуєте власні думки, де вас обговорюють і оцінюють.

Соціальні мережі мають неймовірну силу: вам потрібно чимало років, аби вибудувати професійну репутацію, але достатньо кілька секунд, щоб її зруйнувати.

Єдиної вірної для всіх відповіді на питання «Як вижити в соцмережі?» ще, на жаль, не придумали. Але скоротити кількість негативу в онлайні в наших силах. І допоможуть нам у цьому загальні для всіх правові та етичні норми.

Правила поведінки в соціальних мережах (так, існують загальні правила етикету щодо поводження в мережі Інтернет)

Поради експерта актуальні, в принципі, для всіх, але перш за все, адресовані вчителям.

Пам’ятайте, що в соціальних мережах ви розмовляєте з людьми. Мається на увазі, що в інтернет-листуванні слід керуватися принципом: «Чи зміг би я те ж саме сказати людині в обличчя?» Якщо так, то все в порядку, можна писати.
Дотримуйтеся тих же стандартів поведінки, що і в реальному житті.
Пам’ятайте, де перебуваєте, – в кіберпросторі. Якщо в соціальних мережах учитель «дружить» зі своїми учнями, то слід в налаштуваннях прибрати можливість переглядати список друзів на сторінці іншим користувачам.
Поважайте час і можливості інших. Тобто розміщувати слід тільки ту інформацію, яка має якусь значимість.
Зберігайте спокій. Бажано як мінімум не лаятися і не викладати сумнівних фото. Як максимум – не робити нічого, що може зашкодити репутації.
Допомагайте іншим там, де ви можете це робити.
Намагайтеся не вплутуватися в публічні конфлікти. Мова про троллінг. Не намагайтеся перемогти троля у суперечці. Як правило, нічого хорошого з цього не виходить. І пам’ятайте, що ви можете неправильно считати з екрану емоції та інтонації інших людей, як і інші люди можуть помилятися в ваших. Результат – непорозуміння і конфлікт на порожньому місці.
Поважайте право на приватне листування. Викладати приватні листування в загальний доступ – дуже і дуже поганий тон.
Не зловживайте своїми можливостями. Вчителю зазвичай відомо досить багато про учнів та їхні сім’ї. Особиста інформація учнів повинна залишатися конфіденційною.
Вчіться прощати іншим їх помилки.

Як поліпшити імідж в соціальних мережах

Не рекомендується:

Звертатися з проханням про репост
Спамити
Надмірно захоплюватися Селфі
Постити фейки
Часто публікувати фотографії з різних місць, де ви побували
Позначати друзів на знімках без дозволу
Позначати друзів в нотатках і привітаннях без дозволу
Показово страждати
Зловживати хештегом
Додавати в групи друзів без дозволу

Необхідно:

Стежити за фоном на знімках
Писати грамотно, без скорочень

За матеріалами Інтернету