Журналіст Андрій Крайній — справжній ерудит, вільно володіє живими й мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням — хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися…

Загадковий незнайомець телефонує до письменника з пропозицією показати йому загублену скарбову печеру, де колись зустрічалися гетьман Мазепа та шведський король Карл ХІІ. Заінтригований автор вирушає в дорогу, де зрештою знаходить неймовірний скарб: сучасний партизан передає йому давній рукопис спогадів свого діда про повстанську боротьбу проти московських окупантів у 20-х роках минулого століття.
Колишнє й сучасне сплітається в містичний клубок, де ми побачимо реінкарнацію тодішніх повстанців у їхніх онуках і правнуках. Але це, як завжди в романах Василя Шкляра, реальна містика, де навіть за таємницями несамовитого кохання стоїть пронизлива правда, якої не вигадаєш.

Сучасний український письменник Василь Шкляр запрошує всіх небайдужих патріотів до своїх уроків історії, які викладає у своїх пронизливих творах. Однією з таких книг є роман “Маруся” – хвилююча історія про юну дівчину, яка в шістнадцять років взяла до рук зброю, сформувала свій повстанський загін і пішла захищати свою рідну батьківщину.

Роман написаний на основі реальних даних з архівів та щоденників очевидців, і «за кожною подією в книзі стоїть історичний факт». Цей твір вражає своєю реалістичністю, драматизмом та неймовірною ніжністю, бо доля нагородила головну героїню палким коханням саме у цей, найтяжчий період її життя.

Марія — шкільна вчителька. Мама двох маленьких діток і дружина Романа, з яким живе за звичкою, та аж ніяк не через кохання. Її молодість минає у сірості, й так само, мабуть, мине все життя. Без пристрасті й почуттів.

Проте одного дощового дня її втомлений погляд помічає Олександра. Випадкова зустріч у кафе стає для неї подихом весни у тоскних осінніх буднях. Між Марією й Олександром починається роман.

​Ніколь — талановита скульпторка. За молодості вона одружилася й народила доньку Лізу, але все скінчилося розлученням. Ніколь так і не змогла влаштувати особисте життя. Усе йшло шкереберть… До зустрічі зі своїм першим і справжнім коханням. Пристрасть спалахнула між Ніколь і Русланом незгасним вогнем.

Однак минуле повертається із чорною звісткою. Жінка дізнається, що дванадцять років тому народила двійню: дівчинку та хлопчика. Ніколь будь-що прагне зустрітися з сином, з яким її розлучили. Проте постає перед вибором: виправити колишні помилки чи жити щасливим майбутнім. А минуле приховує чимало таємниць…